Do you speak in…іпм

На планеті зафіксовано п’ять – шість тисяч мов. «Люфт» у тисячу їх штук пов'язний із стабільною регулярністю їх зникнення. Як каже Вікіпедія ( хоч цей ресурс досить зручний та всезнаючий, як на мене там зловживають з іграми у 2.0. Автори неперевіреного походження з лихого умислу чи без нього можуть написати що завгодно) одна мова зникає кожного тижня, «приєднується до більшості» як сказав би Дейвіс Норман (автор чи не найвагомішого комплексного дослідження про історію Європи. При чому найвагомішого в буквальному сенсі. Не вірите – замовте цю цеглинку на абонементі і перевірте особисто).

Мови є різні. Є традиційні - ними користуються народи та держави. Часто ті стають міжнародним і міждержавним об’єктом користування. Вони різні за фонетикою, граматикою і т.д. Навіть за кількістю слів. Словник Вільяма Шекспіра нараховував 12000 слів. Словник представника племені мумбо-юмбо складав 300 слів. Громадянка Елла Щукіна легко і невимушено користувалася 30 фразами.

Є мови штучні, експериментальні, міжнародні, допоміжні. Є навіть вигадані. Фанати Джона Рональда Руела Толкіна (І ваш «ворд» прагне «Толкіна» охрестити «Йолкіним» ? Це ж не політкоректно !) зубрять ельфійську. Дотракійську граматику трепетно студіюють адепти «Ігр престолів». Дехто вчить заклинання з Гаррі Поттера. Сам часом, коли треба щось швидко полагодити, а не хочеться витрачати час, передусім голосно вигукую «Репаро !». Ну а шо. А раптом.

До штучних теж відносять всілякі-різні мови програмування. А ще є інформаційно-пошукові мови (ІПМ) котрими користується ціла армія бібліотекарів. Отже інформаційно-пошукові мови або ж бібліотечні класифікації.

      Взагалі їх дуже і дуже багато, то ж побіжно звернемо увагу на «найрозкрученіші». Найвідомішими нині є Десяткова Класифікація Дьюї, Класифікація Бібліотеки Конгресу, Універсальна Десяткова Класифікація, Бібліотечно-Бібліографічна Класифікація (ББК)

Десяткова класифікація Дьюї. Напевно чи ненайбільше намучився зі своїм дітищем Мелвіл Дьюї. Для розробки класифікації науковець потребував школи, наукового центру під егідою котрого цей процес реалізовувався б. Дивлячись на питання ширше, він прагнув розпочати професійну підготовку бібліотекарів про котру у той час навіть і не думали. Дьюї неодмінно зустрічав опір американського бібліотечного бомонду. У книзі “Library education: an international survey. Edited by Larry Earl Bone. University of Illinois graduate school of Library science, 1968.– 388p.” про це сказано так: «The established of such a school had been in Dewey’s mind for at least a decade, but he had found little enthusiasm for it among his most influential professional colleagues». Коментарі зайві. Чи кожен здатен близько десяти років битися за власну думку доводячи необхідність її впровадження перед отими «most influential professional colleagues» не розчарувавшись у їхньому «little enthusiasm» ?

Війна за школу, а паралельно і за  свою класифікацію закінчилася у стилі голлівудських фільмів – хеппі ендом. У 1876 році вперше опубліковано книгу Мелвіла Дьюї «Класифікація і предметний покажчик для каталогізації та розташування книг і брошур в бібліотеці». Її вважають першим офіційним виданням ДКД. Звісно, не останнім. Подальша розробка класифікації ведеться понині. Часом вельми ревно і імпульсивно:

 

Остання, 22 версія ДКД побачила світ у 2004 році. Без грошей сьогодні нікуди (о диво, виявляється бібліотеки вміють заробляти ! ) і у 1998 ДКД перейшла під управління міжнародної організації Online Computer Library Center. Сьогодні ДКД використовується більш ніж 200 тис. бібліотеками по всьому світу. В тому числі у Росії (ДПНТБ).

Класифікація Бібліотеки Конгресу(КБК). Розповідаючи про класифікацію бібліотеки Конгресу США варто розпочати з пожежі. Бібліотеки, на жаль, надто часто горять і відновити їх виходить не завжди. Та не у цьому випадку.

Під час війни з англійцями Бібліотека Конгресу (Спочатку право відвідин і доступу до бібліотеки отримав право лише президент, віце президент та члени конгресу. Власне тому її назвали і називають «Бібліотека Конгресу».) вона вигоріла дощенту. Основою відновленої бібліотеки стала колекція президента Томаса Джеферсона у кількості 6487 томів. Тому інколи сьогодні цю бібліотеку називають «Бібліотекою Джефферсона».

Варто відзначити, що американські президенти доволі часто не чужі бібліотекам. Лора Буш, дружина президента Джорджа Буша-молодшого, свого часу працювала у бібліотеці. За її ініціативи організований техаський книжковий фестиваль, з її  подачі ініційовано відкриття бібліотеки імені чоловіка у Південному методистському університеті Даласу (Southern Methodist University, SMU). Чинний лідер США Барак Обама, теж завсідник бібліотек, назвав останню подію «Святом розміром з Техас». На останок до теми про американських президентів та бібліотеки зацитую фразу Джона Кеннеді: «У багатих людей велика бібліотека, а у бідних великий телевізор». Сильно сказано, і додати нічого.

Бібліотека Конгресу швидко росла і незабаром перед нею постало чернишевське «що робити ?» з таким великим зібранням. Вирішено було відмовитися від попередньої класифікації Джеферсона (президент не тільки збирав книги але й робив спробу їх систематизувати) як такої, що не відповідала потребам і створити нову. На відміну від ДКД, що ґрунтувалася на абстрактній потребі упорядкування знань КБК вже з самого початку у своїй основі мала завдання задовольнити потребу організації власних фондів. На це власне і спрямовувалася колективна робота під керівництвом Дж. Хенсона, завідувача каталогом, і Чарльза Мартела, головного класифікатора. У 1898 ними був розроблений розділ з бібліографії і бібліотекознавства.

Універсальна десяткова класифікація(УДК). Ця класифікація, напевно, найбільш поширена у світі. До неї свого часу доклав руку згадуваний всюдисущий Мелвін Дьюї – УДК створювалася на основі ДКД.

Головною відмінністю нової схеми стала комбінаційність, гнучкість. ДКД здатна до розгалужень, спираючись на десяткову лінійку цифр. Вона може розростатися до безкінечності. Проте чи зручно це для практичного використання – вже інше питання.

У своєму першому виданні У 1905 році до УДК включили безліч функцій, які були революційними в контексті методики класифікації. УДК взявши за основу розділи знань ДКД за допомогою залучення ряду математичних і пунктуаційних знаків  отримала можливість більш варіативно відображати зміст.

Людство невпинно розвивається (начебто), тому ростуть обсяги продукованої літератури. На потребу її обробці класифікація була змінена і розширена. Процес цей триває і досі.

Бібліотечно-бібліографічнікласифікація (ББК). Про ББК можна говорити довго. Звісно, не берусь називати цю класифікацію принципово кращою за інші просто вже так склалося, що працювати особисто найчастіше доводиться саме з нею.

З самого початку свого творення ББК її автори переслідували два завдання: необхідність упорядкувати бібліотечні фонди та добровільно-примусово віддати шану ідеології, що панувала у країні. При цьому не важливо про яки розділ знань йшлося: про історію 20 століття чи про вирощування цукрових буряків – роль партії повинна була бути відзначеною. Та навіть не зважаючи на подібні нюанси упорядникам вдалося проробити грунтовну роботу і створити класифікацію котра успішно існує і понині.

В основі ББК подібний до УДК і ДКД концептуальний розподіл наук за галузями знань. Відмінним є лише їх графічне вираження. Якщо УДК і ДКД оперують цифрами, то ББК взяло на озброєння кириличні букви. Подальше дроблення подібне до УДК і ДКД одночасно: рубрику можна як розгалужувати до безкінечності в межах десяткової лінійки цифр (залишаючи при цьому "3" під історію галузі, а "4" під організацію) як у ДКД або ж синтезувати як в УДК. 

Індекс ББК звучить як пісня. Наприклад уявімо діалог людей котрі знають цю мову: « - Чи не піти нам на гру в рамках Ч515.78(4/8)932 ? Все таки (4УКР) з (4ПОЛ) гратимуть. – Ні, маю готуватися до Ч481.442.19…» якщо названі цифри пересипані знаками пунктуації викликають стійку асоціацію з китайською грамотою то не біда, ось «переклад» : Ч515 – ігрові види спорту, 784 організація футболу, (4/8) – Світ в цілому, 932 – першість світу; (4УКР) – Україна, (4ПОЛ) – Польща; Ч481 – вища освіта, 442 – підготовка ВНЗ до навчального року, 19 вступні іспити.

П.С. І з життя. Колись, після тривалої роботи з завалами нових надходженнь  довелося їхати потягом. Не «джек-пот» (верхнє бокове місце біля тамбуру) але верхня полиця, що змушувала трепетно триматися за ручку щоб чого доброго не надихати нових ньютонів на відкриття нових законів земного тяжіння виконавши роль доленосного яблука що впало. Після тижня роботи з тим валом надходжень в голові було саме лише ББК. Прокинувшись вночі першою думкою було таке: Так, я в потязі. Потяг значить поїздка, подорож, туризм – Ч518.1. Але ж це і транспорт також, треба неодмінно передати книжку фахівцям по розділу О…