Поїздка до Кіровограду декілька тижнів висіла нагадуванням у календарі телефону з досить промовистою назвою – кіровогрАД. Так, я не мав ніяковісінького уявлення про це місто, але нічого хорошого від вояжу туди не очікував. Чітких асоціацій віднаходилося лише дві: фраза-погроза тренера «Волині» Кварцяного за невдалу гру комусь зі своїх недолугих футболістів «вернешься Дима ты в свой солнечный Кировоград» і те, що місцеві краї свого часу називалися Новою Сербією. Чогось такого, що неодмінно варто побачити у цьому облцентрі і гордо вважати життя прожитим не намарно захаращене горище пам'яті не містило. Тут ніколи не грав Златан Ібрагімовіч, тут не траплялися знакові поворотні історичні події, про нього навіть не знімали кіно. Проте інтернет вперто радив у другій половині квітня оцінити місцеві тюльпани, тож на зло всьому голандському референдуму дух мандрів кликав.
